1. Словник української мови в 11 томах

полудневий

ПОЛУДНЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до по́лудень.

Одарка в полудневу пору Корову вивела із двору (Підс., Героїка, 1951, 180);

Десь далеко передо мною полудневий край (Коб., І, 1956, 138).

2. Стос. до полудня.

У вікна било полудневе проміння (Коцюб., II, 1955, 384);

Люди під його крислатим гіллям ховаються від зливи і полудневої спеки (Руд., Остання шабля, 1959, 234);

Роботи на гирлі не припинили навіть тоді, коли настав час полудневого чаю (Ле, Міжгір’я, 1953, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полудневий — Полудне́вий: — південний [45] Словник з творів Івана Франка
  2. полудневий — -а, -е. 1》 Прикм. до полудень. Полуднева лінія — лінія перетину площини горизонту з площиною меридіана, вздовж якої падає тінь від предметів. 2》 Стос. до полудня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полудневий — полудне́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. полудневий — ПОЛУДНЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до по́лудень. Одарка в полудневу пору Корову вивела із двору (О. Підсуха); Десь далеко передо мною полудневий край (О. Кобилянська). 2. Стос. до полудня. У вікна било полудневе проміння (М. Словник української мови у 20 томах
  5. полудневий — полудне́вий 1. південний (ст): Хроничний нежить легких тяжко вилічити. Для того богаті люди на зиму виїжджають до пулудневих країв: Італії, Сицилії, Єгипту (Дрималик)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. полудневий — ПОЛУДЕ́ННИЙ (стос. до дванадцятої години дня, середини дня), ПОЛУДНЕ́ВИЙ, ПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДНІШНИЙ діал., ПОЛУ́ДНІЙ діал. Полуденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя (О. Словник синонімів української мови
  7. полудневий — Полудне́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. полудневий — Полудневий, -а, -е Полуденный, южный. Брацл. у. Словник української мови Грінченка