полуднування
ПОЛУ́ДНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. полу́днувати.
— Якби не робота та не оце полуднування, я б була вже сама по вас побігла, — заговорила перша дівчина (Коб., III, 1956, 471).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полуднування — -я, с. Дія за знач. полуднувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полуднування — полу́днування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- полуднування — ПОЛУ́ДНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. полу́днувати. – Якби не робота та не оце полуднування, я б була вже сама по вас побігла, – заговорила перша дівчина (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- полуднування — Полу́днування, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)