1. Словник української мови в 11 томах

полуменистий

ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що полум’яни́стий.

Мов вибух громовий у тиші урочистій Злітає кактуса легке струнке стебло І розкриває враз свій цвіт полуменистий (Зеров, Вибр., 1966, 471);

На полуменистих квітках заблищала роса (Вол., Озеро.., 1959, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуменистий — -а, -е. Те саме, що полум'янистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полуменистий — полумени́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. полуменистий — ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що полум'яни́стий. Мов вибух громовий у тиші урочистій Злітає кактуса легке струнке стебло І розкриває враз свій цвіт полуменистий (М. Зеров); На полуменистих квітках заблищала роса (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  4. полуменистий — ВОГНЕ́ННИЙ (який має в собі вогонь), ВОГНЕ́ВИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ, ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, ОГНЕ́ВИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. Бачить (Андрій), як палає панський палац, як небо лижуть вогненні язики (Д. Словник синонімів української мови