полущити

ПОЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех.

1. Обчистити від шкаралупи, лузги все або багато чого-небудь.

Я дам йому [Чижу] зернят, він полущить їх у мене на долоні (Коп., Як вони.., 1948, 86).

2. Закінчити лузати все або багато чого-небудь (насіння, горіхи і т. ін.).

Тільки й думала [Мар’я], щоб швидше те насіння полущити (Мирний, III, 1954, 235).

3. також без додатка. Розпушити верхній шар грунту для збереження вологи і знищення бур’янів.

Гнат поставив сторчма пальці і копнув ними землю, але вогкого шару звідти не добув. — Якби ж було чим полущити, — вирвалось у нього вголос, — то би й зародило! (Панч, В дорозі, 1959, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полущити — -щу, -щиш, док., перех. 1》 Обчистити від шкаралупи, лузги все чи багато чого-небудь. 2》 Закінчити лузати все чи багато чого-небудь (насіння, горіхи і т. ін.). 3》 також без додатка. Розпушити верхній шар ґрунту для збереження вологи і знищення бур'янів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полущити — полу́щити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. полущити — ПОЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., що. 1. Обчистити від шкаралупи, лузги все або багато чого-небудь. Я дам йому [Чижу] зернят, він полущить їх у мене на долоні (О. Копиленко). 2. Закінчити лузати все або багато чого-небудь (насіння, горіхи і т. ін.). Словник української мови у 20 томах