1. Словник української мови в 11 томах

полімент

ПОЛІМЕ́НТ, у, ч., спец. Суміш, якою покривають вироби з дерева і гіпсу перед золотінням.

Полімент готували з тонко натертої червоної фарби, висушеної й розведеної на протухлому яєчному білкові з оцтом (Загреб., Диво, 1958, 470).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полімент — -у, ч., спец. Суміш, якою покривають вироби з дерева і гіпсу перед золотінням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полімент — поліме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. полімент — ПОЛІМЕ́НТ, у, ч., спец. Суміш, якою покривають вироби з дерева і гіпсу перед золотінням. Полімент готували з тонко натертої червоної фарби, висушеної й розведеної на протухлому яєчному білкові з оцтом (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. полімент — поліме́нт (франц. poliment, від polir – лощити, полірувати) речовина (суміш графіту, тонкої глини, воску), застосовувана для золочення виробів з деревини й гіпсу. Словник іншомовних слів Мельничука