1. Словник української мови в 11 томах

поліпшуючий

ПОЛІ́ПШУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до полі́пшувати.

Одним з найважливіших факторів поліпшення врожайних якостей сортового насіння є систематичний поліпшуючий масовий та індивідуальний добір (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 280).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліпшуючий — ПОЛІ́ПШУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до полі́пшувати. Одним з найважливіших факторів поліпшення врожайних якостей сортового насіння є систематичний поліпшуючий масовий та індивідуальний добір (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах