полісемія
ПОЛІСЕМІ́Я, ї, ж. Наявність у одного і того самого слова кількох лексичних значень; багатозначність.
Використання одного і того ж суфікса для різних семантичних структурних типів свідчить і про афіксальну омонімію і полісемію в термінології (Мовозн., XVIII, 1963, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полісемія — (від гр. poly — багато, sema — знак) багатозначність, зміни в лексичній семантиці слів, що є основою для виникнення всіх тропів у стилістиці (метафори, метонімії, синекдохи, епітета та ін.). Словник стилістичних термінів
- полісемія — -ї, ж. Наявність у того самого слова кількох лексичних значень; багатозначність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полісемія — (грам.) кількотямність. (див. противн. моносемія) Словник чужослів Павло Штепа
- полісемія — полісемі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- полісемія — ПОЛІСЕМІ́Я, ї, ж. Наявність у одного і того самого слова кількох лексичних значень; багатозначність. Використання одного і того ж суфікса для різних семантичних структурних типів свідчить і про афіксальну омонімію і полісемію в термінології (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- полісемія — полісемі́я (від полі... і грец. σήμα – знак) наявність різних лексичних значень у одного й того самого слова. Словник іншомовних слів Мельничука