полісяни
ПОЛІСЯ́НИ, ся́н, мн. (одн. поліся́нин, а, ч.; поліся́нка, и, ж.). Жителі або уродженці Полісся.
Чи полинути журавлем До озер лісових в Білорусь, — Полісянка листи мені шле: Жду у гості тебе, не діждусь (Нагн., Вибр., 1957, 292);
Ці намети з того полотна, Яке робиться з білого льону, Що росте у твоєму районі, Полісянко моя льняна (Вирган, В розп. літа, 1959, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полісяни — -сян, мн. (одн. полісянин, -а, ч.; полісянка, -и, ж.). Жителі або уродженці Полісся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полісяни — ПОЛІСЯ́НИ, ся́н, мн. (одн. поліся́нин, а, ч.; поліся́нка, и, ж.). Жителі або уродженці Полісся. Чи полинути журавлем До озер лісових в Білорусь, – Полісянка листи мені шле: Жду у гості тебе, не діждусь (М. Словник української мови у 20 томах