політехніка
ПОЛІТЕ́ХНІКА, и, ж., розм., заст. Політехнічний інститут чи політехнікум.
В той час [у 1873 р.] зібралось кілька русинів-галичан у Цюріху, де вони вчились у політехніці (Драг., II, 1970, 182).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- політехніка — політе́хніка іменник жіночого роду політехнічний інститут Орфографічний словник української мови
- політехніка — ПОЛІТЕ́ХНІКА, и, ж., розм. Політехнічний інститут чи політехнікум. В той час [у 1873 р.] зібралось кілька русинів-галичан у Цюріху, де вони вчились у політехніці (М. Драгоманов). Словник української мови у 20 томах
- політехніка — Багатопрофільна вища технічна академічна школа; перша вища технічна школа виникла 1794 в Парижі (Ecole Politechnique), 1815 у Відні перша п. з вел. кількістю відділень, з розширеним інженерним навчанням. Універсальний словник-енциклопедія
- політехніка — Політе́хніка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)