1. Словник української мови в 11 томах

політехнікум

ПОЛІТЕ́ХНІКУМ, у, ч. Середній політехнічний навчальний заклад.

Юнак, який прийшов на телефонну станцію ще до закінчення політехнікуму зв’язку, був здібним (Веч. Київ, 19.I 1963, 1);

// розм. Взагалі назва навчального закладу (вищого чи середнього), що має відділення з різних технічних спеціальностей.

Все-таки не знаю, журитись чи радіти тому, що Миші не вдається попасти в Київський політехнікум… (Л. Укр., V, 1956, 246);

В 1925 році М. М. Михайлов закінчив Московський політехнікум ім. В. І. Леніна (Видатні вітч. географи.., 1954, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політехнікум — -у, ч. Середній політехнічний навчальний заклад. || розм. Взагалі назва навчального закладу (вищого чи середнього), що має відділення з різних технічних спеціальностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політехнікум — політе́хнікум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. політехнікум — ПОЛІТЕ́ХНІКУМ, у, ч. Середній політехнічний навчальний заклад. Юнак, який прийшов на телефонну станцію ще до закінчення політехнікуму зв'язку, був здібним (з газ.); // розм. Словник української мови у 20 томах
  4. політехнікум — політе́хнікум (від полі... і технікум) в СРСР середній технічний навчальний заклад, що має відділення з різних спеціальностей. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. політехнікум — Політе́хнікум, -му, -мові; -куми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)