1. Словник української мови у 20 томах

політехнікум

ПОЛІТЕ́ХНІКУМ, у, ч.

Середній політехнічний навчальний заклад.

Юнак, який прийшов на телефонну станцію ще до закінчення політехнікуму зв'язку, був здібним (з газ.);

// розм. Взагалі назва навчального закладу (вищого чи середнього), що має відділення з різних технічних спеціальностей.

Все-таки не знаю, журитись чи радіти тому, що Миші не вдається попасти в Київський політехнікум... (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політехнікум — -у, ч. Середній політехнічний навчальний заклад. || розм. Взагалі назва навчального закладу (вищого чи середнього), що має відділення з різних технічних спеціальностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політехнікум — політе́хнікум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. політехнікум — політе́хнікум (від полі... і технікум) в СРСР середній технічний навчальний заклад, що має відділення з різних спеціальностей. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. політехнікум — Політе́хнікум, -му, -мові; -куми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. політехнікум — ПОЛІТЕ́ХНІКУМ, у, ч. Середній політехнічний навчальний заклад. Юнак, який прийшов на телефонну станцію ще до закінчення політехнікуму зв’язку, був здібним (Веч. Київ, 19.I 1963, 1); // розм. Словник української мови в 11 томах