політично

ПОЛІТИ́ЧНО. Присл. до політи́чний 1,4.

У більшості своїй наші кадри політично зрілі, ідейно загартовані, добре знають виробництво, вміють працювати з людьми (Ком. Укр., 5, 1966, 15);

Я вийшов з інституту в 1914 році з умінням учити школярів, політично неписьменним і темним юнаком дев’ятнадцяти з половиною років (Довж., І, 1958, 14);

З тюрми випустили [Арте-ма], але на завод уже не прийняли як політично неблагонадійного (Головко, II, 1957, 438);

В вільну хвилину підсідала до Марусі стара їмость і починала розмову, але тонко, політично, здалека (Хотк., II, 1966, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політично — Присл. до політичний 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. політично — політи́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. політично — ПОЛІТИ́ЧНО. Присл. до політи́чний 1, 4. У більшості своїй наші кадри політично зрілі, ідейно загартовані, добре знають виробництво, вміють працювати з людьми (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах