1. Словник української мови в 11 томах

поліфонічність

ПОЛІФОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., муз. Властивість за знач. поліфоні́чний.

Поряд з поліфонічністю хорової фактури, з яскравим підголоском дуже часто зустрічаються пісні.., де всі голоси гармонічно підтримують ведучу мелодію (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 24);

*Образно. Літературі наших днів властиві глибинні пошуки думки й форми, тяжіння до філософічності й підтексту, поліфонічність стилю, розширення образної палітри й лексики (Літ. Укр., 11.VI 1965, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліфонічність — [пол'іфоун’ічн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. поліфонічність — -ності, ж. Те саме, що поліфонія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поліфонічність — поліфоні́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. поліфонічність — ПОЛІФОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., муз. Властивість за знач. поліфоні́чний. Поряд з поліфонічністю хорової фактури, з яскравим підголоском дуже часто зустрічаються пісні.., де всі голоси гармонічно підтримують ведучу мелодію (з наук. літ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах