помандрувати
ПОМАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Почати мандрувати.
Мартинко з охотою помандрував з Богуном .. Бралися на Північ (Ле, Побратими, 1954, 7);
*Образно. А вигляне сонце — то й покотиться, помандрує [туман] низинами та дібровами (Стельмах, І, 1962, 375);
// Вирушити, відправитися в дорогу.
Помандрував козаченько У чистеє поле. За ним іде дівчинонька: «Вернися, соколе!» (Укр.. лір. пісні, 1958, 76);
Мало не половина всієї громади завтра ранком помандрує з рідного села в далеку, невідому чужину (Вас., І, 1959, 111);
// розм. Піти куди-небудь на незначну відстань.
А я щільніш од вітру застебнусь І ввечері до клубу помандрую (Шер., Дорога.., 1957, 8);
Сахно помандрувала вздовж живоплоту, шукаючи тієї клятої хвіртки (Смолич, І, 1958, 90);
*Образно. Робочий день закінчився. Папери помандрували до шухляд і сейфів (Загреб., Спека, 1961, 319).
2. Мандрувати якийсь час.
— Ми тебе пошлемо.. Помандруєш трохи. Тепер взагалі багато народу мандрує (Гончар, IV, 1960, 75).
Значення в інших словниках
- помандрувати — помандрува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помандрувати — [помандруватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- помандрувати — -ую, -уєш, док. 1》 Почати мандрувати. || Вирушити, відправитися в дорогу. || розм. Піти куди-небудь на незначну відстань. 2》 Мандрувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помандрувати — ПОМАНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати мандрувати. Мартинко з охотою помандрував з Богуном (Іван Ле); * Образно. А вигляне сонце – то й покотиться [туман], помандрує низинами та дібровами (М. Стельмах); // Вирушити, відправитися в дорогу. Словник української мови у 20 томах
- помандрувати — ПЕРЕДАВА́ТИСЯ (про предмети — з рук до рук), ПЕРЕХО́ДИТИ, ІТИ́ (ЙТИ), ХОДИ́ТИ, МАНДРУВА́ТИ жарт. — Док.: переда́тися, перейти́, помандрува́ти. Світе мій! Як же ті чоботи з рук до рук передавалися! (Марко Вовчок); Кухоль ходить, переходить, Так і висихає.. Словник синонімів української мови
- помандрувати — Помандрува́ти, -ру́ю, -єш гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Мет. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую. Чуб. V. 26. Словник української мови Грінченка