1. Словник української мови в 11 томах

помастити

ПОМАСТИ́ТИ, ащу́, а́стиш, перех. і неперех. Док. до масти́ти.

Тодір оббілував його [вовка], вовчим ще теплим салом помастив чоботи і поніс шкуру в містечко на торг (Стельмах, І, 1962, 208);

Фельдшер Істомін дізнався про хворобу Жайсака і сам зайшов до нього, оглянув руку і плече, помастив йодом, зробив масаж (Тулуб, В степу.., 1964, 321);

Треба було протерти ствол [рушниці] та розібрати й помастити замок (Трубл., І, 1955, 96);

Помастили губи медом, а облизати не дали (Укр.. присл.., 1955, 163);

— Той [Федот] би дав шматок хліба та ще й маслом помастив (Тют., Вир, 1964, 437);

Якось затіяла [Соломка] білити стіни. Принесла глини аж з-під Голяків, а на другий день від ранку до вечора великою просяною щіткою.. помастила дві стіни (Гуц., З горіха.., 1967, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помастити — помасти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помастити — -ащу, -астиш, перех. і неперех. Док. до мастити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помастити — ПОМАСТИ́ТИ, ащу́, а́стиш, кого, що. Док. до масти́ти. Тодір оббілував його [вовка], вовчим ще теплим салом помастив чоботи і поніс шкуру в містечко на торг (М. Словник української мови у 20 томах
  4. помастити — помасти́ти 1. намазати (ст)||посмарувати 2. улестити (ст): Видно було, що Макс цим разом солідно його “помастив” і що це дало йому моральну сатисфакцію, поки що (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. помастити — ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. помастити — ПІДКУПО́ВУВАТИ (ПІДКУПА́ТИ) кого (подарунками, хабарями тощо схиляти когось до певних учинків на свою користь), ПЕРЕКУПА́ТИ (ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ), ПІДКУПЛЯ́ТИ розм., КУПУВА́ТИ розм., КУПЛЯ́ТИ розм., ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ розм., ПІДМА́ЗУВАТИ кого, кому, розм. Словник синонімів української мови
  7. помастити — Помасти́ти, -щу́, -сти́ш гл. 1) Помазать. Помасти вареники. Помасти тим болотом очі. Гн. І. 125. Вона її (піч) попідводила, помастила. Чуб. II. 67. 2) Запачкать. Помастила одежу. Уман. у. Словник української мови Грінченка