помастити

ПІДКУПО́ВУВАТИ (ПІДКУПА́ТИ) кого (подарунками, хабарями тощо схиляти когось до певних учинків на свою користь), ПЕРЕКУПА́ТИ (ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ), ПІДКУПЛЯ́ТИ розм., КУПУВА́ТИ розм., КУПЛЯ́ТИ розм., ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ розм., ПІДМА́ЗУВАТИ кого, кому, розм., ПІДМА́ЩУВАТИ кого, кому, розм., МАСТИ́ТИ розм., ПРИМА́ЗУВАТИ розм.; ПІДМОГОРИ́ЧУВАТИ розм. (ставлячи могорич). — Док.: підкупи́ти, перекупи́ти, купи́ти, підма́зати, підмасти́ти, помасти́ти, прима́зати, підмогори́чити. Вишневецький.. поїв та підкуповував панків і видурив у шляхтичів такий наказ для своїх посланців у Варшаву, що сеймик дає право своїм посланцям встоювати за право Вишневецького на Ромни (І. Нечуй-Левицький); Староста вмовляв Михайла Барабаша, загрожував йому, підкупав його родичів, навіть родину... (Л. Смілянський); Думали, що Влас Волос і на цей раз перекупить суд (П. Панч); Мандрівний джентельмен.. на схилах Гімалаїв В честь імперії трудивсь, Підкупляв, лякав і лаяв Неохочих братовбивць (М. Бажан); Ні за які гроші Франка не купиш (М. Коцюбинський); Його взяли (в тюрму), як він казав, за те, що не умів кому слід і чим слід підмазати (Ю. Збанацький); — Чи ба, запишалась, панська підлиза! — шепотіли молодиці, — думає, підмастила, то вже панська ласка так і спливе на неї "із води!" (Леся Українка); — Нині скрізь треба платити й мастити, щоб не бачити своїх дітей невільниками в багацьких та панських маєтках (П. Козланюк); Хто не знає, що Саливон підмогоричив горлопанів, що за нього голос рвали? (К. Гордієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помастити — помасти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помастити — -ащу, -астиш, перех. і неперех. Док. до мастити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помастити — ПОМАСТИ́ТИ, ащу́, а́стиш, кого, що. Док. до масти́ти. Тодір оббілував його [вовка], вовчим ще теплим салом помастив чоботи і поніс шкуру в містечко на торг (М. Словник української мови у 20 томах
  4. помастити — помасти́ти 1. намазати (ст)||посмарувати 2. улестити (ст): Видно було, що Макс цим разом солідно його “помастив” і що це дало йому моральну сатисфакцію, поки що (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. помастити — ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. помастити — ПОМАСТИ́ТИ, ащу́, а́стиш, перех. і неперех. Док. до масти́ти. Тодір оббілував його [вовка], вовчим ще теплим салом помастив чоботи і поніс шкуру в містечко на торг (Стельмах, І, 1962, 208)... Словник української мови в 11 томах
  7. помастити — Помасти́ти, -щу́, -сти́ш гл. 1) Помазать. Помасти вареники. Помасти тим болотом очі. Гн. І. 125. Вона її (піч) попідводила, помастила. Чуб. II. 67. 2) Запачкать. Помастила одежу. Уман. у. Словник української мови Грінченка