поминки
ПО́МИНКИ, нок, ПО́МИНИ, ів, мн., кому, по кому і без додатка. Обрядовий обід за упокій померлого після похорону або в день річниці його смерті.
У хаті Гайворонів порядкували старі бабусі, щось смажили і варили, сусіди зносили, хто що міг, — на поминки (Зар., На.. світі, 1967, 47);
Люди вигадали поминки, щоб клопотами гамувати біль, щоб за сутнім утекти від померлого (Мушк., День.., 1967, 43);
В ніжність передвесняного досвіту вплівся повів горілки, не тої, що веселить людей, а тої, що трудно п’ється на похороні чи поминках (Стельмах, Хліб.., 1959, 8);
Тепер вона певна була, що Макар щось прирозумів, що поминки по Тетяні будуть до діла (Л. Янов., І, 1959, 71);
// заст. Такий обід, супроводжуваний молитвами за упокій померлого.
Тільки коржиків та колива з ситою На поминках душа ряди-в-годи лизне! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 128);
Було там усього, були там добрі помини нашому Тихонові (Кв.-Осн., II, 1956, 129).
Значення в інших словниках
- поминки — по́минки множинний іменник Орфографічний словник української мови
- поминки — 1. див. поминання; 2. і помин, помини мн. Обрядове частування на спогад про померлого, яке здійснює його родина в поминальні дні; 3. див. пом'яник Словник церковно-обрядової термінології
- поминки — -нок, помини, -ів, мн., кому, по кому і без додатка. Обрядовий обід за упокій померлого після похорону або в день річниці його смерті. || заст. Такий обід, супроводжуваний молитвами за упокій померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поминки — Це див. тризна Словник чужослів Павло Штепа
- поминки — ПО́МИНКИ, нок, ПО́МИНИ, ів, мн., кому, по кому і без дод. Обрядовий обід за упокій померлого після похорону або в день річниці його смерті. У хаті Гайворонів порядкували старі бабусі, щось смажили і варили, сусіди зносили, хто що міг, – на поминки (М. Словник української мови у 20 томах
- поминки — ПО́МИНКИ (обрядовий обід за упокій померлого), ПО́МИНИ, ТРИ́ЗНА заст., уроч., поет., ПО́МИН заст., МЕРЛИ́НИ діал., КОМА́ШНЯ (КУМА́ШНЯ) діал.; ДЕВ'ЯТИ́НИ (дев'ятого дня по смерті); СОРОКОВИ́НИ (сорокового дня по смерті). Його поховали.. Потім були поминки. Словник синонімів української мови
- поминки — По́минки, -нок, -нкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поминки — Поминки, -нок ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Котл. Ен. Я нічого не жалував на поминки. Г. Барв. 209. русальні поминки. Четвергъ троицкой недѣли. Г. Барв. 350. см. помин. Словник української мови Грінченка