поминки

ПО́МИНКИ (обрядовий обід за упокій померлого), ПО́МИНИ, ТРИ́ЗНА заст., уроч., поет., ПО́МИН заст., МЕРЛИ́НИ діал., КОМА́ШНЯ (КУМА́ШНЯ) діал.; ДЕВ'ЯТИ́НИ (дев'ятого дня по смерті); СОРОКОВИ́НИ (сорокового дня по смерті). Його поховали.. Потім були поминки. Багато пили, аж до безпам'ятства. Багато плакали (І. Ципердюк); Було там усього, були там добрі помини нашому Тихонові (Г. Квітка-Основ'яненко); Жінки ішли з плачем, несли страви для тризни. Чоловіки збиралися з щитами і мечами (С. Скляренко); Мовчки вернули на помин, Що громадяни знесли, Якось не складувавсь гомін, Навіть дяки не пили (П. Грабовський); На всяку ж пригоду — і слово. Чи хрестини, чи мерлини, а без нього не обійдеться (М. Олійник); (Жандарм:) А тут що? Празник якийсь, комашня чи поминки? (І. Франко); Без баби в їхньому селі ще жодні похорони не відбувались, ні дев'ятини, ні сороковини, ні річні поминки (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поминки — по́минки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. поминки — 1. див. поминання; 2. і помин, помини мн. Обрядове частування на спогад про померлого, яке здійснює його родина в поминальні дні; 3. див. пом'яник Словник церковно-обрядової термінології
  3. поминки — -нок, помини, -ів, мн., кому, по кому і без додатка. Обрядовий обід за упокій померлого після похорону або в день річниці його смерті. || заст. Такий обід, супроводжуваний молитвами за упокій померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поминки — Це див. тризна Словник чужослів Павло Штепа
  5. поминки — ПО́МИНКИ, нок, ПО́МИНИ, ів, мн., кому, по кому і без дод. Обрядовий обід за упокій померлого після похорону або в день річниці його смерті. У хаті Гайворонів порядкували старі бабусі, щось смажили і варили, сусіди зносили, хто що міг, – на поминки (М. Словник української мови у 20 томах
  6. поминки — По́минки, -нок, -нкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поминки — ПО́МИНКИ, нок, ПО́МИНИ, ів, мн., кому, по кому і без додатка. Обрядовий обід за упокій померлого після похорону або в день річниці його смерті. Словник української мови в 11 томах
  8. поминки — Поминки, -нок ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Котл. Ен. Я нічого не жалував на поминки. Г. Барв. 209. русальні поминки. Четвергъ троицкой недѣли. Г. Барв. 350. см. помин. Словник української мови Грінченка