помисл

ПО́МИСЛ див. по́мисел.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помисл — по́мисл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. помисл — ПО́МИСЛ див. по́мисел. Словник української мови у 20 томах
  3. помисл — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови