1. Словник української мови в 11 томах

помлівати

ПОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Знемагати від душевного болю, глибоких переживань і т. ін.

◊ Се́рце (душа́) помліва́є — хтось зазнає душевного болю, глибоко переживає.

Моє серденько мліє, Мліє, помліває (Чуб., V, 1874, 403).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помлівати — помліва́ти дієслово недоконаного виду знемагати рідко Орфографічний словник української мови
  2. помлівати — -аю, -аєш, недок., рідко. Знемагати від душевного болю, глибоких переживань і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помлівати — ПОМЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Знемагати від моральних мук, болісних переживань і т. ін.; страждати. Помліває мати за долю своєї нещасної доньки. Словник української мови у 20 томах