помокнути

ПОМО́КНУТИ і ПОМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. помо́кнув і помо́к, ла, ло; док.

1. Зробитися мокрим, вологим, наскрізь просякнутися вологою (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь).

Сіно помокло од дощу (Григ., Вибр., 1959, 171).

2. Мокнути якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помокнути — помо́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помокнути — і помокти, -кну, -кнеш; мин. ч. помокнув, -нула, -нуло і помок, -ла, -ло; док. 1》 Зробитися мокрим, вологим, наскрізь просякнути вологою (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). 2》 Мокнути якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помокнути — ПОМО́КНУТИ і ПОМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. помо́кнув і помо́к, ла, ло; док. 1. Зробитися мокрим, вологим, наскрізь просякнутися вологою (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь). Сіно помокло од дощу (Грицько Григоренко). 2. Мокнути якийсь час. Словник української мови у 20 томах