помокнути
ПОМО́КНУТИ і ПОМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. помо́кнув і помо́к, ла, ло; док.
1. Зробитися мокрим, вологим, наскрізь просякнутися вологою (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь).
Сіно помокло од дощу (Грицько Григоренко).
2. Мокнути якийсь час.
– Роздягайся, воєводо, і пливи .. Ти не зумієш таким навантаженим човном керувати.., – засміявся В'юн, – досить я намок, помокни і ти дещо (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помокнути — помо́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помокнути — і помокти, -кну, -кнеш; мин. ч. помокнув, -нула, -нуло і помок, -ла, -ло; док. 1》 Зробитися мокрим, вологим, наскрізь просякнути вологою (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). 2》 Мокнути якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помокнути — ПОМО́КНУТИ і ПОМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. помо́кнув і помо́к, ла, ло; док. 1. Зробитися мокрим, вологим, наскрізь просякнутися вологою (про всіх або багатьох, все або багато чого-небудь). Сіно помокло од дощу (Григ., Вибр., 1959, 171). 2. Мокнути якийсь час. Словник української мови в 11 томах