помолотити
ПОМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. і без додатка.
1. Док. до молоти́ти.
— Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте?! (Томч., Жменяки, 1964, 209).
2. Молотити якийсь час.
Він обіцяв їй полагодити оборіг, скосити сіно і кілька днів помолотив би жита (Чорн., Визвол. земля, 1959, 12).
3. перен., розм. Побити у багатьох місцях.
У голові шуміло, кістки нили, наче все тіло хтось поклав на ковадло і добре помолотив кийками (Чаб., Балкан. весна, 1960, 374).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помолотити — помолоти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помолотити — -очу, -отиш, док., перех. і без додатка. 1》 Док. до молотити. 2》 Молотити якийсь час. 3》 перен., розм. Побити у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помолотити — ПОМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що і без дод. 1. Док. до молоти́ти. – Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте?! (М. Томчаній). 2. Молотити якийсь час. Він обіцяв їй полагодити оборіг, скосити сіно і кілька днів помолотив би жита (С. Словник української мови у 20 томах
- помолотити — моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: “Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!... Фразеологічний словник української мови
- помолотити — МОЛОТИ́ТИ (вибивати зерно з колосся, волоття, стручків тощо), ПРОМОЛО́ЧУВАТИ, РОЗМОЛО́ЧУВАТИ (розбиваючи, подрібнюючи); ГАРМА́НИТИ заст., ГАРМАНУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- помолотити — Помолотити, -лочу, -тиш гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144. Словник української мови Грінченка