1. Словник синонімів української мови

помолотити

МОЛОТИ́ТИ (вибивати зерно з колосся, волоття, стручків тощо), ПРОМОЛО́ЧУВАТИ, РОЗМОЛО́ЧУВАТИ (розбиваючи, подрібнюючи); ГАРМА́НИТИ заст., ГАРМАНУВА́ТИ заст. (тягаючи кіньми або волами коток чи колоду); ЗМОЛО́ЧУВАТИ, ОБМОЛО́ЧУВАТИ (певну кількість збіжжя); УМОЛО́ЧУВАТИ (ВМОЛО́ЧУВАТИ) (частину чогось). — Док.: змолоти́ти, помолоти́ти, промолоти́ти, розмолоти́ти, згарманува́ти, обмолоти́ти, умолоти́ти (вмолоти́ти), околоти́ти (околотува́ти) розм. (нерозв'язані снопи). Хліб складали в стіжки й молотили на току проти неба або гарманували кіньми й волами (І. Нечуй-Левицький); У полі косили, а тут (на гармані) одразу ж і гарманили (Я. Баш); — Хліб, як змолотиш, не продавай, щоб була своя мука... (М. Коцюбинський); В сінях Катерина обмолочувала снопи вівса (С. Чорнобривець); — Вівса чи жита продати можна б, кажу. Ще не все поїли, — умолоти́ (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помолотити — помолоти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помолотити — -очу, -отиш, док., перех. і без додатка. 1》 Док. до молотити. 2》 Молотити якийсь час. 3》 перен., розм. Побити у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помолотити — ПОМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що і без дод. 1. Док. до молоти́ти. – Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте?! (М. Томчаній). 2. Молотити якийсь час. Він обіцяв їй полагодити оборіг, скосити сіно і кілька днів помолотив би жита (С. Словник української мови у 20 томах
  4. помолотити — моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: “Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!... Фразеологічний словник української мови
  5. помолотити — ПОМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. і без додатка. 1. Док. до молоти́ти. — Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте?! (Томч., Жменяки, 1964, 209). 2. Молотити якийсь час. Словник української мови в 11 томах
  6. помолотити — Помолотити, -лочу, -тиш гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144. Словник української мови Грінченка