помордас
ЛЯ́ПАС розм. (удар по щоці або шиї долонею), ПОЛЯ́ПАС розм., ЛЯЩ розм., МОРДА́С вульг., ПОМОРДА́С вульг., ПОЛИ́ЧНИК діал., ПЛЕСКА́Ч діал. Одна його рука щосили розмахнулась, гучно пролунав короткий тріск ляпаса (Ю. Шовкопляс); Люди й без того вже на мене гомонять, що я.. даю стусани під боки, поляпаси по морді (І. Нечуй-Левицький); Навіть рідних братів (Левко) не жалував: наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що, ні про що (М. Стельмах); Один із жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (О. Досвітній); "Як телепне по голові кулачищем або дасть помордаса та поляпаса", — думав Копронідос (І. Нечуй-Левицький); — Таких міцних поличників я ще ніколи не хапав (О. Ільченко); Запишалась (Христина) перед дзеркальцем, що вона вже таки дівчина, а не яке-небудь фуркало, що його звідусіль плескачами і запотиличниками женуть старші (М. Стельмах). — Пор. 1. уда́р.
Значення в інших словниках
- помордас — поморда́с іменник чоловічого роду ляпас вульг. Орфографічний словник української мови
- помордас — див. ляпас Словник синонімів Вусика
- помордас — -а, ч., вульг. Те саме, що ляпас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помордас — Поличник, ляпас, лящ, ляпанець Словник чужослів Павло Штепа
- помордас — ПОМОРДА́С, а, ч., вульг. Те саме, що ля́пас. Словник української мови у 20 томах
- помордас — вхопи́ти (діста́ти) ляща́ (ля́паса, морда́са, поморда́са). Бути битим, зазнати удару (перев. в обличчя). Бригадир пробував, правда, через деякий час знов підкотитись, ляща вхопив, та на тому й кінчилася їхня любов (О. Фразеологічний словник української мови
- помордас — ПОМОРДА́С, а, ч., вульг. Те саме, що ля́пас. ◊ Вхопи́ти поморда́са — дістати ляпаса. Писар несамовито крикнув. — ..Пішла вон з двору!.. Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (Н.-Лев., IV, 1956, 158); Да́ти (заліпи́ти, затопи́ти і т. ін. Словник української мови в 11 томах