1. Словник української мови в 11 томах

поморхнути

ПОМО́РХНУТИ, ну, неш, док., розм.

1. Те саме, що помо́рщитися.

Очі його дивились якось дуже спокійно, байдужно, а лице вже поморхло (Н.-Лев., І, 1956, 410).

2. Втратити пружність, життєздатність (про все або багато чого-небудь).

Замовкне серце в старого Ісен-Джана, поморхнуть спустілі жили… (Ле, Міжгір’я, 1953, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поморхнути — помо́рхнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поморхнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 Те саме, що поморщитися. 2》 Втратити пружність, життєздатність (про все чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поморхнути — ПОМО́РХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Те саме, що помо́рщитися. Очі його дивились якось дуже спокійно, байдужно, а лице вже поморхло (І. Нечуй-Левицький). 2. Втратити пружність, життєздатність (про все або багато чого-небудь). Словник української мови у 20 томах
  4. поморхнути — МО́РЩИТИСЯ (покриватися зморшками, складками; морщити обличчя від незадоволення, болю тощо), ЗМО́РЩУВАТИСЯ, БГА́ТИСЯ розм., МО́РХНУТИ розм.; БРИ́ЖИТИСЯ (покриватися брижами); НАМО́РЩУВАТИСЯ (морщити шкіру свого обличчя або якоїсь його частини). . — Док. Словник синонімів української мови
  5. поморхнути — Помо́рхнути, -ну, -неш гл. Сморщиться. А на вроду який? увесь поморх, а ходи, а мова яка! Г. Барв. 85. Гніздо своє мощу... на старих поморхлих дубах. О. 1862. VII. 48. Поморхнуть кавуни, як між огірками лежатимуть, — так і побрижжуться, як халява. Волч. у. Словник української мови Грінченка