1. Словник української мови в 11 томах

помужніти

ПОМУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до мужні́ти.

Із виду помужнів [Черниш], постаршав (Гончар, III, 1959, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помужніти — помужні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помужніти — -ію, -ієш. Док. до мужніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помужніти — ПОМУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до мужні́ти. Десь серед зими приїхав був додому Лаврін. Витягнувся і завчасу помужнів (У. Самчук); Із виду помужнів [Черниш], постаршав (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах