поміркованість

ПОМІРКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помірко́ваний.

Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі (Н.-Лев., VII, 1966, 111);

Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (Оров., Зел. повінь, 1961, 46);

Поява каштеляна, відомого своїми звитягами й поміркованістю в польсько-московській війні, ще більше піднесла войовничий настрій серед командирів (Ле, Наливайко, 1957, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміркованість — помірко́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поміркованість — [пом'іркован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. поміркованість — -ності, ж. Властивість за знач. поміркований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поміркованість — ПОМІРКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помірко́ваний. Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі (І. Нечуй-Левицький); Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю (П. Словник української мови у 20 томах
  5. поміркованість — Помірко́ваність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)