поміркованість
ПОМІРКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помірко́ваний.
Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі (Н.-Лев., VII, 1966, 111);
Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (Оров., Зел. повінь, 1961, 46);
Поява каштеляна, відомого своїми звитягами й поміркованістю в польсько-московській війні, ще більше піднесла войовничий настрій серед командирів (Ле, Наливайко, 1957, 272).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поміркованість — помірко́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поміркованість — [пом'іркован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- поміркованість — -ності, ж. Властивість за знач. поміркований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поміркованість — ПОМІРКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помірко́ваний. Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі (І. Нечуй-Левицький); Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю (П. Словник української мови у 20 томах
- поміркованість — Помірко́ваність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)