поміркованість
ПОМІРКО́ВАНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. помірко́ваний.
Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі (І. Нечуй-Левицький);
Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю (П. Оровецький);
Поява каштеляна, відомого своїми звитягами й поміркованістю в польсько-московській війні, ще більше піднесла войовничий настрій серед командирів (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поміркованість — помірко́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поміркованість — [пом'іркован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- поміркованість — -ності, ж. Властивість за знач. поміркований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поміркованість — Помірко́ваність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поміркованість — ПОМІРКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помірко́ваний. Холодна, рівна поміркованість не була властива його палкій, нервовій вдачі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах