помішатися

ПОМІША́ТИСЯ¹, а́ється, док.

1. З’єднатися в одне при перемішуванні, утворюючи суміш або розчин (про щось різнорідне).

Спирт помішався з водою.

2. перен. Розміститися безладно, упереміш одне з одним; перемішатися.

Сани, карети — все помішалося;

// Розмістившись упереміш, стати такими, яких не можна відрізнити (про однорідні або подібні предмети).

А що найбільш парубоцтво, так вже так промеж собою помішались, що й розібрати їх не можна було (Кв.-Осн., II, 1956, 116);

— Група військовополонених систематично працює на каменоломні. Можна заховати там з ночі ваших людей, вони помішаються з табірниками і так потраплять до табору… (Ю. Янов., І, 1954, 200);

// розм. Злитися разом, перестати розрізнятися (про різнорідні предмети).

Все помішалося вкупу — і заводи музики, і людський гук, гомін, — не чутно виразно ні одного слова (Мирний, III, 1954, 263).

3. перен. Втратити чіткість, ясність (про думки, почуття і т. ін.).

В її серці все якось помішалось, скаламутилось, так що вона не знала, чи радіть, чи плакати (Н.-Лев., II, 1956, 256);

Мати видивилася на мене переляканими очима, мов побоювалась, чи в моїй голові не помішалось що (Коб., III, 1956, 127);

// Втратити відмінність.

Думки так заплуталися в її голові, пісні помішалися одна з другою, що вона не пригадує цілої ні одної (Мирний, III, 1954, 182).

ПОМІША́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, док., рідко,

1. Стати психічно ненормальним; збожеволіти.

◊ В умі́ (умо́м і т. ін.) поміша́тися — стати божевільним; збожеволіти.

Еней од страху з плигу збився, В умі сердега помішавсь І зараз сам не свій зробився, Скакав, вертівся і качавсь (Котл., І, 1952, 104).

2. на кому — чому, перен., розм. Надмірно захопитися ким-, чим-небудь.

— Помішався мій старий на рибі й ставках, — подає повнотіла Вереміїха на стіл смажені карасі (Стельмах, II, 1962, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

помішатися

Значення в інших словниках