1. Словник української мови в 11 томах

помішувати

ПОМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Мішати ( див. міша́ти¹ 1, 2) злегка або час від часу.

— Ага, ухопила шилом патоки? — сміється він, помішуючи ложечкою чай (Мирний, III, 1954, 278);

Перший [козак] звільна помішував у казані (Тулуб, Людолови, І, 1957, 137);

Стояла вона тоненька, струнка.. і помішувала галушки в відрі, які варила для взводу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 63);

Жінка топила в печі, помішуючи на сковороді пшеничні висівки (Кучер, Трудна любов, 1960, 438).

ПОМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., перех. Місити (у 1 знач.) злегка або час від часу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помішувати — помі́шувати 1 дієслово недоконаного виду перегортати, збовтувати, переміщувати щось помі́шувати 2 дієслово недоконаного виду місити злегка або час від часу Орфографічний словник української мови
  2. помішувати — див. мішати Словник синонімів Вусика
  3. помішувати — I -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Мішати (див. мішати I 1), 2)) злегка або час від часу. II -ую, -уєш, недок., перех. Місити (у 1 знач.) злегка або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помішувати — ПОМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., що і без дод. Мішати (див. міша́ти¹ 1, 2) злегка або час від часу. – Ага, ухопила шилом патоки? – сміється він, помішуючи ложечкою чай (Панас Мирний); Перший [козак] звільна помішував у казані (З. Словник української мови у 20 томах