поміщати
ПОМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех.
1. Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь.
*Образно. Я з власного серця і крові Творив собі радісний світ, Щоб скарб весь своєї любові У нім помістити як слід (Фр., XIII, 1954, 245);
// Повністю вміщувати щось.
Всі яблука помістили в ящик.
2. Надавати приміщення кому-небудь для проживання; поселяти.
Ділячи студентів по номерах, їх знов мішали між собою, поміщаючи навіть земляків окроми [окремо] (Н.-Лев., І, 1956, 339);
Син Хадамайзера може попасти до гімназії, хоч і буде знати погано, бо батько помістив його у вчителя й платить тому вчителеві по сімдесят п’ять карбованців на місяць (Хотк., І, 1966, 158);
А під ганком, в будинку, де нас помістили, спокійно висиджувала діточок дика качка (Вишня, II, 1956, 274);
// Улаштувати кого-небудь у якусь установу, заклад.
Хвору перевезли до дільничної лікарні і помістили там на тривалий час (Рад. Укр., 27. VIII, 1959, 3).
3. Друкувати, публікувати де-небудь щось.
Коли б Ви все-таки прийшли до думки, що «Невідомого» містити не можна, бо небезпечно, то вже перекладайте «П’ятизлотника», хоч мені не хотілось би поміщати його (Коцюб., III, 1956, 388);
Будьте ласкаві помістити у Вашому журналі «Світ» отсю подяку (Стеф., III, 1954, 249);
[Степан:] Мою особу з кращим наїзником московського іподрому в усіх газетах помістили (Корн., II, 1955, 87).
Значення в інших словниках
- поміщати — поміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поміщати — Приміщати, розташовувати; (у пресі) вміщати; (у капсулу) запечатувати, пакувати, фасувати, запресовувати; дк. ПОМІСТИТИ, (куди) дати до; з. змістити. Словник синонімів Караванського
- поміщати — -аю, -аєш, недок., помістити, -іщу, -істиш, док., перех. 1》 Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь. || Повністю вміщувати щось. 2》 Надавати приміщення кому-небудь для проживання; поселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поміщати — Класти, викладати, викласти, повикладати, підкладати, підкласти, попідкладати, покладати, покласти, складати, скласти, поскладати, укладати, укласти, повкладати, притулювати, притулити, попритулювати, розташовувати, розташувати, порозташовувати... Словник чужослів Павло Штепа
- поміщати — ПОМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., кого, що. 1. Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь. * Образно. Словник української мови у 20 томах
- поміщати — КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИ рідко, ПОКЛАДА́ТИ заст.; СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ) (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
- поміщати — Поміща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Словник української мови Грінченка