поміщицтво
ПОМІ́ЩИЦТВО, а, с., збірн. Поміщики.
Тимчасовий уряд складається з представників тих же верств, на які спиралося й царське самодержавство: поміщицтва, фабрикантів, буржуазії (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 267);
Класова боротьба між селянством і поміщицтвом визначила характер ідейної боротьби в художній літературі часів Шевченка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поміщицтво — помі́щицтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поміщицтво — -а, с., збірн. Поміщики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поміщицтво — ПОМІ́ЩИЦТВО, а, с., збірн. Поміщики. Тимчасовий уряд складається з представників тих же верств, на які спиралося й царське самодержавство: поміщицтва, фабрикантів, буржуазії (Ю. Словник української мови у 20 томах