поміщицтво

помі́щицтво

-а, с., збірн.

Поміщики.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміщицтво — помі́щицтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поміщицтво — ПОМІ́ЩИЦТВО, а, с., збірн. Поміщики. Тимчасовий уряд складається з представників тих же верств, на які спиралося й царське самодержавство: поміщицтва, фабрикантів, буржуазії (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. поміщицтво — ПОМІ́ЩИЦТВО, а, с., збірн. Поміщики. Тимчасовий уряд складається з представників тих же верств, на які спиралося й царське самодержавство: поміщицтва, фабрикантів, буржуазії (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах