поміщицький

помі́щицький

-а, -е.

Прикм. до поміщик.

|| Який працює у поміщика, обслуговує його.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміщицький — помі́щицький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поміщицький — [поум’ішчиец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам'ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Але великий він тим, що умів підноситися над своїм класом (М. Словник української мови у 20 томах
  4. поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам’ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Словник української мови в 11 томах