поміщицький
помі́щицький
-а, -е.
Прикм. до поміщик.
|| Який працює у поміщика, обслуговує його.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поміщицький — помі́щицький прикметник Орфографічний словник української мови
- поміщицький — [поум’ішчиец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам'ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Але великий він тим, що умів підноситися над своїм класом (М. Словник української мови у 20 томах
- поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам’ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Словник української мови в 11 томах