поміщиця
помі́щиця
-і.
Жін. до поміщик.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поміщиця — помі́щиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- поміщиця — ПОМІ́ЩИЦЯ, і, ж. Жін. до помі́щик. В поміщиці росли двоє хлопчиків. Взяли сиротину до покоїв, щоб було з ким гратися паничам (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- поміщиця — ПОМІ́ЩИЦЯ, і, ж. Жін. до помі́щик. В поміщиці росли двоє хлопчиків. Взяли сиротину до покоїв, щоб було з ким гратися паничам (Тулуб, В степу.., 1964, 261). Словник української мови в 11 томах