понабиваний
понаби́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до понабивати.
|| понабивано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понабиваний — понаби́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понабиваний — ПОНАБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понабива́ти. Я шукала свій полк і свою санроту, розглядаючи свіжовистругані дощечки-дороговкази, понабивані на темних, подряпаних кулями стінах (Л. Дмитерко); З-за білих рушників німі і мовчазні виглядали образи .. Словник української мови у 20 томах
- понабиваний — ПОНАБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр пас. мин. ч. до понабива́ти. Я шукала свій полк і свою санроту, розглядаючи свіжовистругані дощечки-дороговкази, понабивані на темних, подряпаних кулями стінах (Дмит., Обпалені.. Словник української мови в 11 томах