поміщиця
ПОМІ́ЩИЦЯ, і, ж.
Жін. до помі́щик.
В поміщиці росли двоє хлопчиків. Взяли сиротину до покоїв, щоб було з ким гратися паничам (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поміщиця — помі́щиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- поміщиця — -і. Жін. до поміщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поміщиця — ПОМІ́ЩИЦЯ, і, ж. Жін. до помі́щик. В поміщиці росли двоє хлопчиків. Взяли сиротину до покоїв, щоб було з ким гратися паничам (Тулуб, В степу.., 1964, 261). Словник української мови в 11 томах