1. Словник української мови у 20 томах

поміщицький

ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до помі́щик.

Ми пам'ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Але великий він тим, що умів підноситися над своїм класом (М. Рильський);

Поміщицька родина;

// Належний поміщикові, поміщикам.

Друга [частина села] – Ставище – розкидалась понад ставком навпроти тодішнього поміщицького парку та винокурні (Є. Кротевич);

Поміщицька земля;

// Який працює у поміщика, обслуговує його.

Дід Сазон Хомутенко наймитував у поміщика Бразуля .. У 1905 році під час селянського заколоту тріснув у пику поміщицького управителя Санька так, що того водою одливали (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміщицький — помі́щицький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поміщицький — [поум’ішчиец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. поміщицький — -а, -е. Прикм. до поміщик. || Який працює у поміщика, обслуговує його. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам’ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Словник української мови в 11 томах