1. Орфоепічний словник української мови

поміщицький

помі́щицький

[поум’ішчиец'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміщицький — помі́щицький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поміщицький — -а, -е. Прикм. до поміщик. || Який працює у поміщика, обслуговує його. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам'ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Але великий він тим, що умів підноситися над своїм класом (М. Словник української мови у 20 томах
  4. поміщицький — ПОМІ́ЩИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до помі́щик. Ми пам’ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Словник української мови в 11 томах