понабиватися
ПОНАБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох).
В селі вже повно військ. Одні вже гріються по строганівських затишках, понабивавшись по цілому взводу у хату, а зі степу все йдуть і йдуть нові піхотні колони (Гончар, II, 1959, 394);
// Набратися у великій кількості у взуття (про сніг, пісок і т. ін.).
В маленькі черевички понабивалось снігу й було страх холодно (Григ., Вибр., 1959, 36);
// Проникнути у великій кількості кудись поступово.
— Остюки, бісові остюки понабивались! — лається Купріян Олександрович, але не можна їх вишкрябати звідти (Донч., І, 1956, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понабиватися — понабива́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понабиватися — -аємося, -аєтеся, док. Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох). || Набратися. || Проникнути у великій кількості кудись поступово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понабиватися — ПОНАБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох). В селі вже повно військ. Словник української мови у 20 томах