понабиватися
ПОНАБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох).
В селі вже повно військ. Одні вже гріються по строганівських затишках, понабивавшись по цілому взводу у хату, а зі степу все йдуть і йдуть нові піхотні колони (О. Гончар);
// Набратися у великій кількості у взуття (про сніг, пісок і т. ін.).
В маленькі черевички понабивалось снігу й було страх холодно (Грицько Григоренко);
// Проникнути у великій кількості кудись поступово.
– Остюки, бісові остюки понабивались! – лається Купріян Олександрович, але не можна їх вишкрябати звідти (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понабиватися — понабива́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понабиватися — -аємося, -аєтеся, док. Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох). || Набратися. || Проникнути у великій кількості кудись поступово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понабиватися — ПОНАБИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Заповнити собою багато приміщень або одне приміщення поступово (про багатьох). В селі вже повно військ. Словник української мови в 11 томах