1. Словник української мови в 11 томах

понадиматися

ПОНАДИМА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Наповнившись повітрям, газом, збільшитися в розмірах (про багато чого-небудь);

// Натягнутися, розпрямитися від вітру (про вітрила, одежу і т. ін.).

Стоїть корабель: сам золотий, щогли срібні, а паруси шовкові так і понадимались — тільки летіти! (Укр.. казки, легенди.., 1957, 113);

Пишні вітрила [корабля] понадимались і біліли проти сонця (Н.-Лев., II, 1956, 233);

// Збільшитися в об’ємі від напруження (про жили, м’язи і т. ін.).

Тугі жили понадимались на шиї, синіючи, мов ріки на карті (Гончар, III, 1959, 425).

2. перен., розм. Набрати гордовитого, пихатого вигляду (про багатьох).

Старі дочки хазяїна понадимались, а Лемішковський літав по хаті з своєю панною (Н.-Лев., І, 1956, 186);

// Набрати незадоволеного, ображеного вигляду; насупитися (про багатьох).

Понадима́лися, як (мов і т. ін.) сичі́ (інди́ки і т. ін.):

а) те саме, що Наду́вся (наду́лася), як (мов і т.ін.) сич (інди́к і т. ін.) (про багатьох) ( див. надува́тися).

— Баби чортові! — кинув він назад до мовчазного гурту. — Тут робота починається, а вони, як сичі, понадималися, мов на віхолу, — бурмотів він, поспішаючи (Епік, Тв., 1958, 160);

Образились на земляка Сердюки. Сиділи уже понадимавшись, як сичі (Гончар, Таврія, 1952, 315);

б) стати мовчазними, похмурими.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понадиматися — понадима́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понадиматися — -аємося, -аєтеся, док. 1》 Наповнившись повітрям, газом, збільшитися в розмірах (про багато чого-небудь). || Натягнутися, розпрямитися від вітру (про вітрила, одежу і т. ін.). || Збільшитися в об'ємі від напруження (про жили, м'язи і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понадиматися — ПОНАДИМА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Наповнившись повітрям, газом, збільшитися в розмірах (про багато чого-небудь); // Натягнутися, розпрямитися від вітру (про вітрила, одежу і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. понадиматися — Понадиматися, -маємося, -єтеся гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. ХС. VII. 417. Паруси шовкові так і понадимались. Рудч. Ск. II. 80. Коли місяць і зорі понадимаються, т. Словник української мови Грінченка