1. Словник української мови в 11 томах

понадити

ПОНА́ДИТИ, джу, диш, перех. Док. до на́дити;

// Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з’являтися час від часу; принадити.

Понадили собак помиями, тепер і не обженешся (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понадити — пона́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понадити — -джу, -диш, перех. Док. до надити. || Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з'являтися час від часу; принадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понадити — ПОНА́ДИТИ, джу, диш, кого, що. Док. до на́дити; // Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з'являтися час від часу; принадити. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. понадити — Понадити, -джу, -диш гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у. Словник української мови Грінченка