1. Орфографічний словник української мови

понадити

пона́дити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понадити — -джу, -диш, перех. Док. до надити. || Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з'являтися час від часу; принадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понадити — ПОНА́ДИТИ, джу, диш, кого, що. Док. до на́дити; // Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з'являтися час від часу; принадити. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. понадити — ПОНА́ДИТИ, джу, диш, перех. Док. до на́дити; // Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з’являтися час від часу; принадити. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. понадити — Понадити, -джу, -диш гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у. Словник української мови Грінченка