1. Великий тлумачний словник сучасної мови

понадити

пона́дити

-джу, -диш, перех.

Док. до надити.

|| Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з'являтися час від часу; принадити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понадити — пона́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понадити — ПОНА́ДИТИ, джу, диш, кого, що. Док. до на́дити; // Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з'являтися час від часу; принадити. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. понадити — ПОНА́ДИТИ, джу, диш, перех. Док. до на́дити; // Давши що-небудь привабливе, спокусливе, викликати звичку з’являтися час від часу; принадити. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. понадити — Понадити, -джу, -диш гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у. Словник української мови Грінченка