поназначувати

ПОНАЗНА́ЧУВАТИ див. поназнача́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поназначувати — поназна́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поназначувати — див. поназначати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поназначувати — ПОНАЗНА́ЧУВАТИ див. поназнача́ти. Словник української мови у 20 томах