поназначувати

поназна́чувати

див. поназначати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поназначувати — поназна́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поназначувати — ПОНАЗНА́ЧУВАТИ див. поназнача́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. поназначувати — ПОНАЗНА́ЧУВАТИ див. поназнача́ти. Словник української мови в 11 томах