1. Словник української мови в 11 томах

понапухати

ПОНАПУХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Напухнути (про частини тіла, місця на тілі).

В баби Оришки понапухали щоки (Н.-Лев., IV, 1956, 200);

// Набрякнути (про багатьох, багато чого-небудь).

Люди понапухали від спання по повітках та клунях: неділенька свята — неробоча (Ю. Янов., І, 1958, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понапухати — понапуха́ти 1 дієслово доконаного виду про частини тіла понапуха́ти 2 дієслово доконаного виду набрякнути — про багатьох Орфографічний словник української мови
  2. понапухати — -ає, -аємо, -аєте, док. Напухнути (про частини тіла, місця на тілі). || Набрякнути (про багатьох, багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понапухати — ПОНАПУХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Напухнути (про частини тіла, місця на тілі). В баби Оришки понапухали щоки (І. Нечуй-Левицький); // Набрякнути (про багатьох, багато чого-небудь). Люди понапухали від спання по повітках та клунях: неділенька свята – неробоча (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. понапухати — Понапухати, -хаємо, -єте гл. 1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ). 2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися. Сим. 146. Словник української мови Грінченка