1. Словник української мови в 11 томах

понехтувати

ПОНЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, док.

1. неперех., ким, чим. Поставитися із зневагою до кого-, чого-небудь.

2. перех., розм. Зіпсувати, пошкодити що-небудь.

Як нап’ється, то сорочки рве, горшки б’є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує (Сл. Гр.);

// Побити, понівечити кого-небудь.

От падлючі діти — так понехтували хлоп’я: як побили (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понехтувати — поне́хтувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понехтувати — -ую, -уєш, док. 1》 неперех., ким, чим. Поставитися зі зневагою до кого-, чого-небудь. 2》 перех., розм. Зіпсувати, пошкодити що-небудь. || Побити, понівечити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понехтувати — ПОНЕ́ХТУВАТИ, ую, уєш, док. 1. ким, чим. Поставитися із зневагою до кого-, чого-небудь. 2. що, розм. Зіпсувати, пошкодити багато чого-небудь. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. понехтувати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. понехтувати — Понехтувати, -тую, -єш гл. 1) Пренебречь. 2) Испортить, попортить; причинить вредъ. Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі натрапиться, усе понехтує. Черниг. г. От падлючні діти — понехтували хлоп'я: як побили. Зміев. у. Словник української мови Грінченка